Україна здавна славиться як хліборобський край. Тут набула розвитку перша землеробська традиція ще за часів трипільської культури. Тут мешкали прадавні арії-ямники, скіфи-орачі, батьки-русичі та славетне козацтво. Всі вони не цуралися святої справи — землеробства.
Еволюція від примітивної зернотерки до жорен та вітряних і водяних млинів зайняла не одне тисячоліття. Перші вітряні млини на теренах Русі з`явилися у домонгольський період та апогеєм розвитку цієї галузі млинарства стало XVIII-початок XX ст.
У ХІХ ст. на теренах сучасної Черкащини діяли тисячі вітряних та сотні водних млинових механізмів. Скажімо, у 1898 р. на території лише самого Черкаського повіту розміщувалося понад 1600 вітряків! У таких селах як Вереміївна, В`язівок було більше, як по півсотні вітряних млинів. І це було далеко не виключенням. Вітряк, на ту пору, слугував невід`ємною частиною пейзажу українського села.
Еволюція від примітивної зернотерки до жорен та вітряних і водяних млинів зайняла не одне тисячоліття. Перші вітряні млини на теренах Русі з`явилися у домонгольський період та апогеєм розвитку цієї галузі млинарства стало XVIII-початок XX ст.
Для переконливості наведемо фотокопію статті А.Безуглого та Р.Дорошенка
із Українського Млинологічного журналу, де оприлюднено статистику по
кожному населеному пункті Черкащини:
Коментарі
Дописати коментар